У музеї вражає все: від будинку з експонатами до садово-паркової зони. Тут збереглося багато автентичних речей письменника і його родини. Час неначе зупинився, відчуваєш дух самої епохи і мимоволі переносишся у минуле. Здається, що ось-ось скрипнуть двері і до кімнати ввійде сам господар, сяде, візьме книжку і буде читати вголос, а інші члени родини питимуть чай, уважно слухаючи, а потім довго обговорюватимуть почуте.

У садибі 6 кімнат, та найбільше вражає вітальня, у якій Короленко приймав гостей. Уся вона завішена картинами відомих світових художників. Диковинкою є годинник, що стоїть у кутку, який не ремонтували вже більше століття, та все ще працює.

Неможливо оминути увагою короленківський сад. У ньому відчувається глибина та таїна людського буття, стираються часові кордони, заспокоюється свідомість. Він зцілює душу…

Справжньою несподіванкою саду є, так зване, «кизилове шатро», створене самим Володимиром Галактіоновичем.

А квіти!.. Вся садиба просто потопає у буйстві різнобарв’я. Це просто феєрверк ніжності. Поряд з королівськими трояндами тут ростуть не менш привабливі тендітні іриси.

На території музейного комплексу можна поєднати все: і отримати нові знання про письменника, і помилуватися екзотичними рослинами, і сфотографуватися на згадку.

Екскурсія дуже сподобалася: цікаво і пізнавально!

Враженнями поділилася Юлія Крутоус,

студентка групи ПК-21-А