Історія України, базова загальна середня освіта

Програму розглянуто та рекомендовано

 до впровадження на засіданні циклової

комісії загальноосвітніх дисциплін

Полтавського юридичного коледжу

Національного юридичного університету

імені Ярослава Мудрого

Протокол №7 від 26.03.2019

Розглянуто і схвалено педагогічною радою

Полтавського юридичного коледжу

Національного юридичного університету

 імені Ярослава Мудрого

Протокол №7 від 27.03.2019

Програма вступних випробувань з історії України( базова освіта) 

ПРОГРАМА З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

 для осіб, які вступають до навчального закладу

на основі базової загальної середньої освіти

Пропоновану Програму підготовки абітурієнтів до екзамену з історії України розроблено з урахуванням основних складових історичної свідомості, мети, змісту та результатів навчально-пізнавальної діяльності, які закладені в Державному стандарті базової загальної середньої освіти та чинній навчальній програмі з історії України для закладів загальної середньої освіти. Вона охоплює шкільний курс історії України від найдавніших часів до початку ХХ століття.

Програма передбачає перевірку рівня сформованості в учнів насамперед історичної компетентності, до елементів якої належать:

хронологічна компетентність – уміння орієнтуватися в історичному часі, встановлювати близькі та далекі причино-наслідкові зв’язки, розглядати суспільні явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни і тяглість життя суспільства;

просторова компетентність – уміння орієнтуватися в історичному просторі та знаходити взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і природного довкілля;

інформаційна компетентність – уміння працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, визначати їх надійність, виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел;

логічна компетентність – уміння визначати і застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій та явищ, ставити запитання та шукати відповіді, розуміти множинність трактувань минулого та зіставляти різні його інтерпретації;

аксіологічна компетентність – уміння формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей, суголосну до цінностей та уявлень відповідного часу чи відповідної групи людей, осмислювати зв’язки між історією і сучасним життям.

Програма має формат таблиці, у якій виокремлено події, поняття й терміни, персоналії, дати – мінімум, з якого вступники повинні виявляти знання, а також – основні вміння в розрізі елементів історичної компетентності.

1.Вступ.

Зміст історичного матеріалу

Факти: історія України як наука. Періодизація історії України. Джерела з історії України: речові, усні, писемні, візуальні.

Основні поняття:  «історія», «історія України», «хронологія», «історичне джерело», «археологія», «цивілізація».

Уміння:

·       визначати правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів;

·      пояснювати сутність історії України як науки;

·      розпізнавати територіальні межі України;

·      характеризувати різновидові джерела з історії України;

·      визначати основні загальноприйняті періоди історії України.

 

2. Стародавня історія України.

Зміст історичного матеріалу

Факти: поява та розселення людей на території України. Заняття привласнювального господарства. Неолітична революція. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Ремесла. Трипільська і середньостогівська культури. Кочовики раннього залізного віку. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор’ї та Криму. Велике переселення народів. Перші писемні згадки про давніх слов’ян (венедів, антів, склавинів). Велике розселення слов’ян. Історичні витоки українського народу.

Основні поняття: «палеоліт», «привласнювальне господарство», «мезоліт», «неоліт», «неолітична революція», «відтворювальне (продуктивне) господарство», «археологічна культура», «енеоліт», «бронзовий вік», «ранній залізний вік», «колонізація», «кочовик», «курган».

Дати:

IV – середина III тис. до н. е. – розселення племен трипільської культури на території України;

VІІІ–VІ ст. до н. е. – Велика грецька колонізація;

IV–VІ ст. – Велике переселення народів; 

V–VII ст. – Велике розселення слов’ян.

Уміння:

·      встановлювати співвідношення між вказаними періодами та їх віддаленість від сьогодення;

·      характеризувати суспільне, господарське та духовне життя носіїв трипільської і середньостогівської культур, кіммерійців, скіфів, сарматів, мешканців міст-колоній Північного Причорномор’я та Криму, давніх слов’ян;

·      визначати основні риси археологічних періодів, неолітичної революції, причини та наслідки занепаду Великої Скіфії, особливості грецької колонізації Північного Причорномор’я та Криму;

·      пояснювати наслідки та значення Великої грецької колонізації, Великого переселення народів та Великого розселення слов’ян для розвитку українських земель;

3.Русь-Україна (Київська держава).

Зміст історичного матеріалу

Факти: розселення східнослов’янських племінних союзів (поляни, сіверяни, уличі, тиверці, хорвати (білі хорвати), волиняни (дуліби, бужани), древляни). Назва «Русь». Руська земля. Утворення Русі-України (Київської держави). Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність перших київських князів. Державотворення кінця Х – середини ХІ ст. Запровадження християнства як державної релігії. «Руська правда». Правління наступників Ярослава Мудрого. Русь-Україна (Київська держава) в першій третині ХІІ ст. Боротьба з половецькою загрозою. Роздробленість Русі-України (Київської держави). Суспільно-політичне та господарське життя. Культура й духовність.

Основні поняття: «племінний союз», «князь», «полюддя», «язичництво», «християнство», «шлюбна дипломатія», «роздробленість», «віче», «вотчинне землеволодіння», «умовне землеволодіння», «боярин», «смерд», «ізгой», «закуп», «рядович», «холоп», «ікона», «мозаїка», «фреска», «книжкова мініатюра», «билина», «літопис».

Дати:

860 р. – похід Аскольда на Константинополь, укладення першого відомого договору Русі з Візантією;

907, 911, 941, 944 рр. – походи князів на Константинополь;

882 р. – об’єднання північних та південних руських земель Олегом;

988 р. – запровадження християнства як державної релігії;

1019–1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого в м. Київ;

1036 р. – розгром печенігів князем Ярославом Мудрим;

1097 р. – Любецький з’їзд (снем) князів;

1113 р. – укладення «Повісті минулих літ»; початок правління Володимира Мономаха в м. Київ;

1187 р. – перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах, створення «Слова о полку Ігоревім»;

Персоналії:  Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Ізяслав, Святослав та Всеволод Ярославовичі, Володимир Мономах, Мстислав Володимирович, Ярослав Осмомисл, митрополит Іларіон, Антоній Печерський, іконописець Алімпій, літописець Нестор. 

 

Уміння:

·      встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;

·      характеризувати розвиток політичного, соціального і господарського життя Київської держави; розвиток Київського, Чернігівського, Переяславського, Галицького і Волинського князівств за доби роздробленості; діяльність та здобутки вказаних персоналій;

·      пояснювати наслідки та значення внутрішньо- та зовнішньополітичної діяльності князів, Любецького з’їзду князів, причини та сутність політичної роздробленості Русі-України (Київської держави);

·      визначати передумови та історичне значення запровадження християнства як державної релігії, етапи розвитку Київської держави (Русі-України).

 4. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Розбудова Галицько-Волинської держави (королівства Руського) в 1238–1264 рр. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) за нащадків Данила Романовича. Суспільно-політичне та господарське життя. Культура й духовність.

Основні поняття: «ярлик», «баскак».

Дати:

·      1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави;

·      1223 р. – битва біля р. Калка;

·      1238–1264 рр. – правління Данила Романовича;

·      1240 р. – захоплення Києва монголами;

·      1245 р. – битва біля м. Ярослав;

·      поїздка Данила Романовича в Золоту Орду; 1253 р. – коронування Данила Романовича;

Персоналії: Роман Мстиславович, Данило Романович (король Данило), Лев Данилович, Юрій І Львович, Юрій ІІ Болеслав.

Уміння:

·      встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;

·      визначати правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів;

·      характеризувати розвиток політичного, соціального і господарського життя королівства Руського (Галицько-Волинської держави), залежність українських князівств від Золотої Орди, наслідки золотоординського панування; діяльність вказаних персоналій;

·      визначати передумови, особливості та значення утворення королівства Руського (Галицько-Волинської держави), особливості золотоординського панування на південно-західних землях Русі.

 

 

5. Руські удільні князівства у складі іноземних держав


у другій половині XІV – перші половині XVІ ст. Кримське ханство.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Змагання Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу сусідніх держав (Угорське королівство, Молдавське князівство, Османська імперія, Московське царство). Кревська унія. Велике князівство Руське Свидригайла. Остаточна ліквідація Волинського та Київського удільних князівств. Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Виникнення козацтва. Соціально-економічне життя. Культура й духовність.

Основні поняття: «шляхтич», «магдебурзьке право», «магістрат», «цех», «Дике поле», «козак».

Дати:

·      1362 р. – битва біля р. Сині Води;

·      1385 р. – укладення Кревської унії;

·      40-і рр. ХV століття – утворення Кримського ханства;

·      1478 р. – визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії;

·      1489 р. – перша згадка про українських козаків у писемних джерелах;

·      1514 р. – битва біля м. Орша.

Персоналії: Ольгерд, Вітовт, Свидригайло, Хаджі-Герей, Костянтин Івановича Острозький, Юрій Дрогобич.

Уміння:

·      встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;

·      визначати правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів;

·      характеризувати політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії, соціально-економічний розвиток українських земель, становище верств, досягнення в культурі, діяльність та здобутки вказаних персоналій;

·      визначати особливості суспільно-політичного життя українських земель у складі Великого князівства Литовського, причини та наслідки Кревської унії, причини виникнення українського козацтва;

·      порівнювати особливості перебування українських земель у складі сусідніх держав.

 

 

6. Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Люблінська унія та її вплив на українські землі. Зміни в соціальній структурі українського суспільства. Виникнення Запорозької Січі. Повстання 1590‑х рр.  Братський рух. Утворення УГКЦ. Культура й духовність.

Основні поняття: «воєводство», «низове козацтво», «реєстрове козацтво», «городове козацтво», «Запорозька Січ», «старшина», «кошовий отаман», «гетьман», «клейноди», «Українська греко-католицька церква», «братство», «полемічна література».

Дати:

·      1556–1561 рр. – створення Пересопницького Євангелія;

·      1556 р. – заснування князем Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі;

·      1569 р. – Люблінська унія: утворення Речі Посполитої;

·      1586 р. – утворення першої братської (слов`яно-греко-латинської) школи у м. Львів;

·      1596 р. – Берестейська церковна унія: утворення Української греко-католицької церкви (УГКЦ);

Персоналії: Василь-Костянтин Костянтинович Острозький, Дмитро Вишневецький, Криштоф Косинський, Северин Наливайко, Іван Федорович, Герасима Смотрицького, Іпатія Потія, Мелетія Смотрицького.

Уміння:

·      встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;

·      визначати правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів;

·      характеризувати соціальну структуру українського суспільства, становище різних верств населення українського суспільства ХVІ ст., суспільно-політичні зміни, які відбулися на українських землях внаслідок Люблінської унії, здобутки в галузі культури; військово-політичну організацію козацтва; діяльність православних братств; становище православної церкви; діяльність та здобутки вказаних персоналій;

·      визначати причини та наслідки Люблінської та Берестейської уній, перших козацьких повстань

 

 

7. Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Зміни в соціально-економічному житті. Морські походи козаків. Участь українського козацтва у війнах Речі Посполитої проти Московського царства та Османської імперії. Козацькі повстання 1620–1630-х рр. «Ординація Війська Запорозького…». Культура. Відновлення православної церковної ієрархії 1620 р. Духовність.

Основні поняття: «панщина», «фільварок», «Золотий спокій».

Дати:

·      1618 р. – похід козаків під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на м. Москва;

·      1621 р. – Хотинська битва;

·      1625 р. – Куруківська угода;

·      1632 р. – «Пункти для заспокоєння руського народу», утворення Київської колегії;

·      1637–1638 рр. – повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні.

Персоналії: Петро Конашевич-Сагайдачний, Тарас Федорович, Іван Сулима, Йов Борецький, Петро Могила.

Уміння:

·      встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;

·      характеризувати політичне та соціально-економічне становище в українських землях, становище православної та греко-католицької церков; діяльність та здобутки вказаних персоналій;

·      визначати наслідки «доби героїчних походів козацтва» перших десятиліть ХVІІ ст., козацьких повстань 1620–1630-х рр.

 

 

8. Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті. Утворення української козацької держави – Війська Запорозького. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність уряду Богдана Хмельницького.

Основні поняття: «національно-визвольна війна», «Військо Запорозьке», «Гетьманщина», «покозачення».

Дати:

·      1648 р. – Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви;

·      1649 р. – Зборівська битва. Зборівський договір;

·      1651 р. – Берестецька битва. Білоцерківський договір;

·      1652 р. – Батозька битва;

·      1653 р. – Жванецька облога. Кам’янецький договір;

·      1654 р. – Переяславська рада; українсько-московський договір («Березневі статті»);

·      1656 р. – московсько-польське Віленське перемир’я;

 Персоналії: Богдан Хмельницький, Іван Богун, Адам Кисіль.

Уміння:

·      встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;

·      характеризувати відносини Війська Запорозького з Польщею, Кримським ханством, Молдовою, Московією, Швецією та Трансільванією; умови мирних угод українців з польським урядом, українсько-московського договору 1654 р.; діяльність вказаних персоналій;

·      визначати причини та наслідки Національно-визвольної війни, місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи.

 

 

9. Козацька Україна наприкінці 50 – 80-х рр. ХVІІ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність гетьманів козацької України 50 – 80-х рр. ХVІІ ст. Занепад Правобережжя. Запорозька Січ у складі Гетьманщини. Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України.

Основні поняття: «Руїна», «Великий згін», «Чигиринські походи», «змосковщення».

 

Дати:

·      1658 р. – Гадяцький договір;

·      1659 р. – Конотопська битва;

·      1667 р. – Андрусівське перемир’я;

·      1669 р. – Корсунська угода, визнання правобережною Гетьманщиною протекторату Османської імперії;

·      1681 р. – Бахчисарайський мирний договір;

·      1686 р. – «Вічний мир» між Московським царством і Річчю Посполитою, підпорядкування Київської митрополії Московському патріархатові.

Персоналії: Іван Виговський, Юрій Немирич, Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Іван Брюховецький, Петро Дорошенко, Іван Сірко, Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович.

Уміння:

·      встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;

·      характеризувати зміст політичних угод, що стосувалися українських земель, особливості господарського та церковного життя; діяльність вказаних персоналій;

·      визначати причини та наслідки Руїни; укладення гетьманськими урядами угод з державами-сусідами, найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель; особливості адміністративно-політичного устрою Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини.

 

 

 

10.Українські землі наприкінці ХVІІ – в першій половині ХVІІІ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Гетьманищина в 1687–1709 рр. Повстання під проводом Семена Палія (1702–1704 рр.). Північна війна і Україна. Внутрішньополітична діяльність гетьманів козацької України 20 – 30-х рр. ХVІІІ ст. Обмеження автономії Гетьманщини. Діяльність Першої Малоросійської колегії, «Правління Гетьманського уряду» (1734–1750 рр.). Культура. Києво-Могилянська академія. Духовність.

Основні поняття: «конституція», «Малоросія», «Малоросійська колегія», «зросійщення», «козацьке бароко», «козацький літопис».

Дати: :

1708 р. – українсько-шведський союз, зруйнування Батурина;

1709 р. – зруйнування московитськими військами Чортомлицької Січі, Полтавська битва;

1710 р. – «Конституція…» Пилипа Орлика;

1713 р. – ліквідація козацтва на Правобережній Україні;

1734 р. – заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Персоналії: Іван Мазепа, Семен Палій, Кость Гордієнко, Пилип Орлик, Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, Феофан Прокопович, Дмитро Туптало (Ростовський)

Уміння:

·      встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;

·      характеризувати діяльність Першої Малоросійської колегії, «Правління Гетьманського уряду»; зміст основних положень «Конституції…» Пилипа Орлика; діяльність та здобутки вказаних персоналій;

·      визначати причини укладення українсько-шведського союзу в роки Північної війни, наслідки Полтавської битви для українських земель.

 

 

11. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Внутрішня політика останнього очільника Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація Запорозької Січі. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Гайдамацький та опришківський рухи. Зміни в політичному становищі Правобережної України  та західноукраїнських земель після поділів Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.). Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та їх вплив на українські землі. Культура й духовність.

Основні поняття: «опришок», «Нова (Підпільненська) Січ», «паланка», «зимівник», «Задунайська Січ», «гайдамака», «Коліївщина».

Дати:

·      1764 р. – остаточна ліквідація посади гетьмана;

·      1768 р. – Коліївщина;

·      1775 р. – остаточна ліквідація Запорозької Січі;

·      1780–1782 рр. – ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії; 1783 р. – закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України;

·      1783 р. – підкорення Російською імперією Кримського ханства.

Персоналії: Кирило Розумовський, Петро Калнишевський, Олекса Довбуш, Максим Залізняк, Іван Гонта, Григорій Сковорода, Артем Ведель, Максим Березовський, Дмитро Бортнянський, Іван Григорович-Барський.

Уміння:

·      встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;

·      характеризувати основні напрями політики Російської імперії щодо України, особливості гайдамацького та опришківського рухів, територіально-адміністративний устрій та господарське життя Нової (Підпільненської) Січі, політику Австрійської імперії щодо західноукраїнських земель; діяльність та здобутки вказаних персоналій;

·      визначати причини та наслідки гайдамацького й опришківського рухів, скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, поділів Речі Посполитої, приєднання земель Правобережної України та Кримського ханства до Росії;

·      пояснювати значення Гетьманщини та Запорозької Січі в історії України.

 

 

12.Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Російської імперії. Початок українського національного відродження: періоди та їх особливості. Відновлення  українського козацтва в час французько-російської війни. Кирило-Мефодіївське братство. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. Початок промислового перевороту.

Основні поняття: «нація», «національне відродження», «національна ідея», «масон», «промисловий переворот».

Дати:

·      1798 р. – видання «Енеїди» Івана Котляревського;

·      1828 р. – ліквідація Задунайської Січі;

·      грудень 1825 – січень 1826 рр. – повстання Чернігівського полку;

·      1830–1831 рр. – польське визвольне повстання;

·      1840 р. – перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка;

·      1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

·      Персоналії: Іван Котляревський, Йосип Гладкий, Устим Кармалюк, Микола Гулак, Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш.

Уміння:

·      встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;

·      характеризувати асиміляційну політику Російської імперії щодо України, економічний розвиток і соціальні відносини, початок національного відродження, поширення на Україну російського та польського суспільних рухів, програмні засади, документи та діяльність Кирило-Мефодіївського братства; діяльність та здобутки вказаних персоналій;

·      визначати причини, значення національного відродження, діяльності Кирило-Мефодіївського братства;

 

 

 

13. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ– в першій половині ХІХ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель. Початок національного відродження. Діяльність «Руської трійці». Альманах «Русалка Дністровая». Західноукраїнські землі в європейській революції 1848–1849 рр. Діяльність Головної Руської Ради (1848–1851 рр.). Досвід парламентаризму.

Основні поняття: «будителі», «революція», «Весна народів».

Дати:

·      1816 р. – створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священиків;

·      1833–1837 рр. – діяльність «Руської трійці»;

·      1837 р. – видання «Русалки Дністрової»;

·      1848 р. – скасування панщини в Галичині, створення Головної Руської Ради, видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька»;

Персоналії: Іван Могильницький, Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький, Олександр Духнович, Іван Лучкай, Лук’ян Кобилиця.

Уміння:

·      встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;

·      характеризувати перебіг українського національного руху під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії; політику Австрійської імперії щодо західноукраїнських земель, її наслідки; початок національного відродження, форми соціального протесту населення; діяльність та здобутки вказаних персоналій;

·      визначати наслідки, значення подій 1848–1849 рр., причини та значення українського національного руху в західноукраїнських землях.

 

 

 

 14. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Освіта, наука, література, образотворче мистецтво, архітектура. «Історія русів». Галицько-руська матиця. Собор руських вчених.

Основні поняття: «романтизм», «класицизм».

Дати:

·        дати подій: 1805 р. – відкриття університету в м. Харків;

·        1834 р. – відкриття університету в м. Київ;

·        1839 р. – ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережжі

Персоналії: Дмитро Бантиш-Каменський, Ізмаїл Срезневський, Василь Каразін, Петро Гулак-Артемовський, Григорій Квітка-Основ’яненко, Михайло Максимович, Михайло Остроградський.

Уміння:

·      встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;

·      характеризувати основні явища і процеси розвитку культури; діяльність та здобутки вказаних персоналій;

·      визначати умови та особливості розвитку культури кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст., причини культурних зрушень у першій половині ХІХ ст.

 

 

15. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Події Кримської війни 1853–1856 рр. на українських землях та поразка Російської імперії. Реформи 1860–1870-х рр. і процеси модернізації в Україні. Українські підприємці. Політика російського царизму щодо України. Розвиток громадівського руху. Журнали «Основа», «Громада», «Київська старина». Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства» (1873–1876 рр.). Братство тарасівців. Національне відродження кримськотатарського народу.

Основні поняття: «Київська козаччина», «земство», «громадівський рух».

Дати:

·      19 лютого 1861 р. – царський маніфест про скасування кріпосного права в Російській імперії;

·      1863 р. – Валуєвський циркуляр;

·      1863–1864 рр. – польське національно-визвольне повстання;

·      1876 р. – Емський указ.

Персоналії: Володимир Антонович, Олександр Кониський, Михайло Драгоманов, Павло Чубинський, Борис Грінченко, Ісмаїл Гаспринський.

Уміння:

·      встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;

·      характеризувати основний зміст реформ 1860–1870-х рр. та особливості їх проведення на українських землях, зміни в соціальному складі населення в другій половині ХІХ ст., процеси модернізації; національний рух на українських землях у складі Російської імперії, національну політику Росії; діяльність та здобутки вказаних персоналій;

·      визначати наслідки Кримської війни для України, наслідки реформ 1860–1870-х рр., Валуєвського циркуляру та Емського указу.

 

 

 

16.Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Політика австрійського уряду щодо західноукраїнських земель. Діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта». Українські видання: «Правда», «Діло», «Записки Наукового товариства імені Шевченка». Розвиток кооперативного руху. Трудова еміграція. Політизація українського національного руху та утворення перших політичних партій.

Основні поняття: «трудова міграція», «кооперація», «москвофіли», «українофіли», «народовці», «радикали», «партія», «нова ера».

Дати:

·      1868 р. – створення у м. Львів товариства «Просвіта»;

·      1873 р. – створення у м. Львів Літературного товариства імені Тараса Шевченка (від 1892 р. – Наукове товариство імені Тараса Шевченка);

·      1890 р. – створення Русько-української радикальної партії;

·      1899 р. – створення Української національно-демократичної партії та Української соціал-демократичної партії.

Персоналії: Юліан Романчук, Юліан Бачинський, Іван Франко, Олександр Барвінський, Юрій Федькович.

Уміння:

·      встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;

·      характеризувати особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст., зміни в соціальному складі населення, основні течії суспільно-політичного руху; діяльність «Просвіти» та Наукового товариства імені Тараса Шевченка, процес утворення українських політичних партій у Галичині; діяльність та здобутки вказаних персоналій;

·      визначати причини та наслідки трудової еміграції українців, зародження кооперативного руху; особливості українського національного руху, місце і роль  провідних діячів західноукраїнських земель в українському національному рухові другої половини ХІХ ст.

 

 

 

17. Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Піднесення української культури. Розвиток освіти, науки, літератури, музичного, образотворчого, театрального мистецтва. Українські підприємці-благодійники. Релігія і церква.

·      Основні поняття: «меценат», «професійний театр», «реалізм», «модернізм».

Дати:

·      дати подій: 1865 р. – відкриття Новоросійського університету;

·      1875 р. – відкриття Чернівецького університету.

·      Персоналії: Ілля Мечников, Іван Пулюй, Агатангел Кримський, Дмитро Яворницький, Леся Українка, Іван Карпенко-Карий, Марко Кропивницький, Микола Садовський, Марія Заньковецька, Михайло Вербицький, Микола Лисенко, Соломія Крушельницька, Микола Пимоненко, Сергій Васильківський, Микола Терещенко, Богдан Ханенко.

Уміння:

·      встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;

·      характеризувати основні культурні явища, процеси другої половини ХІХ – початку ХХ ст., розвиток освіти, науки, літератури, образотворчого, музичного мистецтва, архітектури, процес становлення професійного театру; діяльність та здобутки вказаних персоналій;

·      визначати умови розвитку культури в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

 

 

 

18. Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Утворення монополістичних об’єднань в Україні. Земельна реформа Петра Столипіна та її вплив на Україну. Консолідація української нації. Створення політичних партій Наддніпрянщини. Самостійницька й автономістська течії в національному русі. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах. Діяльність «Просвіти». Посилення російського імперського наступу на Україну в 1907–1914 рр.

·      Основні поняття: «монополія», «хутір», «відруб», «чорносотенець», «страйк», «революція».

Дати:

·      1900 р. – створення Революційної української партії (РУП), першої політичної партії Наддніпрянської України;

·      1908 р. – створення Товариства українських поступовців (ТУП);

·      1905 р. – створення першої в Наддніпрянській Україні «Просвіти».

 

Персоналії: Євген Чикаленко, Ілля Шраг, Микола Міхновський, Вячеслав Липинський.

Уміння:

·      встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;

·      характеризувати особливості економічного та соціального розвитку (процес монополізації, розвитку сільського господарства, утворення українських політичних партій, розвитку самостійницької і автономістської течій в національному русі), національно-визвольний рух України в роки російської революції 1905–1907 рр., діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах Росії, особливості проведення аграрної реформи Петра Столипіна, особливості її запровадження в Україні; діяльність та здобутки вказаних персоналій;

·      визначати основні тенденції політичного, соціально-економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст., причини та наслідки посилення національного гніту в 1907–1914 рр.

 

 

 

19. Українські землі у складі Австро-Угорщини в 19001914 рр.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Становище промисловості та сільського господарства. Радикалізація українського політичного руху. Вплив греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель.

Основні поняття: «загальне виборче право».

Дати:

·      1900 р. – обрання Андрея Шептицького митрополитом греко-католицької церкви; 1907 р. – впровадження в Австро-Угорській імперії загального виборчого права для чоловіків.

Персоналії: Андрей Шептицький, Іван Боберський, Кирило Трильовський.

Уміння:

·      встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;

·      характеризувати економіку західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії, розвиток кооперативного руху, діяльність політичних партій, національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт»; діяльність та здобутки вказаних персоналій;

·      визначати причини активізації політичного руху на початку ХХ ст., його результати, роль Андрея Шептицького в піднесенні національного життя.

 

 
Top