Історія України, базова середня освіта

Програму розглянуто та рекомендовано

 до впровадження на засіданні циклової комісії загальноосвітніх та соціально-гуманітарних дисципдисциплін

Полтавського фахового коледжу

Національного юридичного університету

імені Ярослава Мудрого

Протокол №6 від 22.02.2022р.

 

Розглянуто і схвалено педагогічною радою Полтавського фахового коледжу

Національного юридичного університету

імені Ярослава Мудрого

Протокол №7 від 23.02.2022р.

 Завантажити програму

Програма з історії України

для осіб, які вступають до навчального закладу

на основі базової середньої освіти

Пропоновану Програму підготовки абітурієнтів до іспиту з історії України розроблено з урахуванням основних складових історичної свідомості, мети, змісту та результатів навчально-пізнавальної діяльності, які закладені в Державному стандарті базової загальної середньої освіти та чинній навчальній програмі з історії України для закладів загальної середньої освіти. Вона охоплює шкільний курс історії України від найдавніших часів до початку ХХ століття.

Програма передбачає перевірку рівня сформованості в учнів насамперед історичної компетентності, до елементів якої належать:

хронологічна компетентність – уміння орієнтуватися в історичному часі, встановлювати близькі та далекі причино-наслідкові зв’язки, розглядати суспільні явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни і тяглість життя суспільства;

просторова компетентність – уміння орієнтуватися в історичному просторі та знаходити взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і природного довкілля;

інформаційна компетентність – уміння працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, визначати їх надійність, виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел;

логічна компетентність – уміння визначати і застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій та явищ, ставити запитання та шукати відповіді, розуміти множинність трактувань минулого та зіставляти різні його інтерпретації;

аксіологічна компетентність – уміння формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей, суголосну до цінностей та уявлень відповідного часу чи відповідної групи людей, осмислювати зв’язки між історією і сучасним життям.

Програма має формат таблиці, у якій виокремлено події, поняття й терміни – мінімум, з якого вступники повинні виявляти знання.

 

 

1.Вступ.

Зміст історичного матеріалу

Факти: історія України як наука. Періодизація історії України. Джерела з історії України: речові, усні, писемні, візуальні.

Основні поняття:  «історія», «історія України», «хронологія», «історичне джерело», «археологія», «цивілізація».

 

2. Стародавня історія України.

Зміст історичного матеріалу

Факти: поява та розселення людей на території України. Заняття привласнювального господарства. Неолітична революція. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Ремесла. Трипільська і середньостогівська культури. Кочовики раннього залізного віку. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор’ї та Криму. Велике переселення народів. Перші писемні згадки про давніх слов’ян (венедів, антів, склавинів). Велике розселення слов’ян. Історичні витоки українського народу.

Основні поняття: «палеоліт», «привласнювальне господарство», «мезоліт», «неоліт», «неолітична революція», «відтворювальне (продуктивне) господарство», «археологічна культура», «енеоліт», «бронзовий вік», «ранній залізний вік», «колонізація», «кочовик», «курган».

Дати:

IV – середина III тис. до н. е. – розселення племен трипільської культури на території України;

VІІІ–VІ ст. до н. е. – Велика грецька колонізація;

IV–VІ ст. – Велике переселення народів; 

V–VII ст. – Велике розселення слов’ян.

3.Русь-Україна (Київська держава).

Зміст історичного матеріалу

Факти: розселення східнослов’янських племінних союзів (поляни, сіверяни, уличі, тиверці, хорвати (білі хорвати), волиняни (дуліби, бужани), древляни). Назва «Русь». Руська земля. Утворення Русі-України (Київської держави). Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність перших київських князів. Державотворення кінця Х – середини ХІ ст. Запровадження християнства як державної релігії. «Руська правда». Правління наступників Ярослава Мудрого. Русь-Україна (Київська держава) в першій третині ХІІ ст. Боротьба з половецькою загрозою. Роздробленість Русі-України (Київської держави). Суспільно-політичне та господарське життя. Культура й духовність.

Основні поняття: «племінний союз», «князь», «полюддя», «язичництво», «християнство», «шлюбна дипломатія», «роздробленість», «віче», «вотчинне землеволодіння», «умовне землеволодіння», «боярин», «смерд», «ізгой», «закуп», «рядович», «холоп», «ікона», «мозаїка», «фреска», «книжкова мініатюра», «билина», «літопис».

Дати:

860 р. – похід Аскольда на Константинополь, укладення першого відомого договору Русі з Візантією;

907, 911, 941, 944 рр. – походи князів на Константинополь;

882 р. – об’єднання північних та південних руських земель Олегом;

988 р. – запровадження християнства як державної релігії;

1019–1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого в м. Київ;

1036 р. – розгром печенігів князем Ярославом Мудрим;

1097 р. – Любецький з’їзд (снем) князів;

1113 р. – укладення «Повісті минулих літ»; початок правління Володимира Мономаха в м. Київ;

1187 р. – перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах, створення «Слова о полку Ігоревім»;

Персоналії:  Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Ізяслав, Святослав та Всеволод Ярославовичі, Володимир Мономах, Мстислав Володимирович, Ярослав Осмомисл, митрополит Іларіон, Антоній Печерський, іконописець Алімпій, літописець Нестор. 

 

  1. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Розбудова Галицько-Волинської держави (королівства Руського) в 1238–1264 рр. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) за нащадків Данила Романовича. Суспільно-політичне та господарське життя. Культура й духовність.

Основні поняття: «ярлик», «баскак».

Дати:

·      1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави;

·      1223 р. – битва біля р. Калка;

·      1238–1264 рр. – правління Данила Романовича;

·      1240 р. – захоплення Києва монголами;

·      1245 р. – битва біля м. Ярослав;

·      поїздка Данила Романовича в Золоту Орду; 1253 р. – коронування Данила Романовича;

Персоналії: Роман Мстиславович, Данило Романович (король Данило), Лев Данилович, Юрій І Львович, Юрій ІІ Болеслав.

 

  1. Руські удільні князівства у складі іноземних держав
    у другій половині XІV – перші половині XVІ ст. Кримське ханство.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Змагання Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу сусідніх держав (Угорське королівство, Молдавське князівство, Османська імперія, Московське царство). Кревська унія. Велике князівство Руське Свидригайла. Остаточна ліквідація Волинського та Київського удільних князівств. Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Виникнення козацтва. Соціально-економічне життя. Культура й духовність.

Основні поняття: «шляхтич», «магдебурзьке право», «магістрат», «цех», «Дике поле», «козак».

Дати:

·      1362 р. – битва біля р. Сині Води;

·      1385 р. – укладення Кревської унії;

·      40-і рр. ХV століття – утворення Кримського ханства;

·      1478 р. – визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії;

·      1489 р. – перша згадка про українських козаків у писемних джерелах;

·      1514 р. – битва біля м. Орша.

Персоналії: Ольгерд, Вітовт, Свидригайло, Хаджі-Герей, Костянтин Івановича Острозький, Юрій Дрогобич.

  1. Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Люблінська унія та її вплив на українські землі. Зміни в соціальній структурі українського суспільства. Виникнення Запорозької Січі. Повстання 1590‑х рр.  Братський рух. Утворення УГКЦ. Культура й духовність.

Основні поняття: «воєводство», «низове козацтво», «реєстрове козацтво», «городове козацтво», «Запорозька Січ», «старшина», «кошовий отаман», «гетьман», «клейноди», «Українська греко-католицька церква», «братство», «полемічна література».

Дати:

·      1556–1561 рр. – створення Пересопницького Євангелія;

·      1556 р. – заснування князем Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі;

·      1569 р. – Люблінська унія: утворення Речі Посполитої;

·      1586 р. – утворення першої братської (слов`яно-греко-латинської) школи у м. Львів;

·      1596 р. – Берестейська церковна унія: утворення Української греко-католицької церкви (УГКЦ).

  1. Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Зміни в соціально-економічному житті. Морські походи козаків. Участь українського козацтва у війнах Речі Посполитої проти Московського царства та Османської імперії. Козацькі повстання 1620–1630-х рр. «Ординація Війська Запорозького…». Культура. Відновлення православної церковної ієрархії 1620 р. Духовність.

Основні поняття: «панщина», «фільварок», «Золотий спокій».

Дати:

·      1618 р. – похід козаків під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на м. Москва;

·      1621 р. – Хотинська битва;

·      1625 р. – Куруківська угода;

·      1632 р. – «Пункти для заспокоєння руського народу», утворення Київської колегії;

·      1637–1638 рр. – повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні.

Персоналії: Петро Конашевич-Сагайдачний, Тарас Федорович, Іван Сулима, Йов Борецький, Петро Могила.

  1. Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті. Утворення української козацької держави – Війська Запорозького. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність уряду Богдана Хмельницького.

Основні поняття: «національно-визвольна війна», «Військо Запорозьке», «Гетьманщина», «покозачення».

Дати:

·      1648 р. – Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви;

·      1649 р. – Зборівська битва. Зборівський договір;

·      1651 р. – Берестецька битва. Білоцерківський договір;

·      1652 р. – Батозька битва;

·      1653 р. – Жванецька облога. Кам’янецький договір;

·      1654 р. – Переяславська рада; українсько-московський договір («Березневі статті»);

·      1656 р. – московсько-польське Віленське перемир’я;

 Персоналії: Богдан Хмельницький, Іван Богун, Адам Кисіль.

  1. Козацька Україна наприкінці 50 – 80-х рр. ХVІІ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність гетьманів козацької України 50 – 80-х рр. ХVІІ ст. Занепад Правобережжя. Запорозька Січ у складі Гетьманщини. Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України.

Основні поняття: «Руїна», «Великий згін», «Чигиринські походи», «змосковщення».

Дати:

·      1658 р. – Гадяцький договір;

·      1659 р. – Конотопська битва;

·      1667 р. – Андрусівське перемир’я;

·      1669 р. – Корсунська угода, визнання правобережною Гетьманщиною протекторату Османської імперії;

·      1681 р. – Бахчисарайський мирний договір;

·      1686 р. – «Вічний мир» між Московським царством і Річчю Посполитою, підпорядкування Київської митрополії Московському патріархатові.

Персоналії: Іван Виговський, Юрій Немирич, Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Іван Брюховецький, Петро Дорошенко, Іван Сірко, Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович. 

10.Українські землі наприкінці ХVІІ – в першій половині ХVІІІ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Гетьманьщина в 1687–1709 рр. Повстання під проводом Семена Палія (1702–1704 рр.). Північна війна і Україна. Внутрішньополітична діяльність гетьманів козацької України 20 – 30-х рр. ХVІІІ ст. Обмеження автономії Гетьманщини. Діяльність Першої Малоросійської колегії, «Правління Гетьманського уряду» (1734–1750 рр.). Культура. Києво-Могилянська академія. Духовність.

Основні поняття: «конституція», «Малоросія», «Малоросійська колегія», «зросійщення», «козацьке бароко», «козацький літопис».

Дати: :

1708 р. – українсько-шведський союз, зруйнування Батурина;

1709 р. – зруйнування московитськими військами Чортомлицької Січі, Полтавська битва;

1710 р. – «Конституція…» Пилипа Орлика;

1713 р. – ліквідація козацтва на Правобережній Україні;

1734 р. – заснування Нової Січі.

Персоналії: Іван Мазепа, Семен Палій, Кость Гордієнко, Пилип Орлик, Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, Феофан Прокопович, Дмитро Туптало (Ростовський)

  1. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Внутрішня політика останнього очільника Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація Запорозької Січі. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Гайдамацький та опришківський рухи. Зміни в політичному становищі Правобережної України  та західноукраїнських земель після поділів Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.). Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та їх вплив на українські землі. Культура й духовність.

Основні поняття: «опришок», «Нова (Підпільненська) Січ», «паланка», «зимівник», «Задунайська Січ», «гайдамака», «Коліївщина».

Дати:

·      1764 р. – остаточна ліквідація посади гетьмана;

·      1768 р. – Коліївщина;

·      1775 р. – остаточна ліквідація Запорозької Січі;

·      1780–1782 рр. – ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії; 1783 р. – закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України;

·      1783 р. – підкорення Російською імперією Кримського ханства.

Персоналії: Кирило Розумовський, Петро Калнишевський, Олекса Довбуш, Максим Залізняк, Іван Гонта, Григорій Сковорода, Артем Ведель, Максим Березовський, Дмитро Бортнянський, Іван Григорович-Барський.

12.Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Російської імперії. Початок українського національного відродження: періоди та їх особливості. Відновлення  українського козацтва в час французько-російської війни. Кирило-Мефодіївське братство. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. Початок промислового перевороту.

Основні поняття: «нація», «національне відродження», «національна ідея», «масон», «промисловий переворот».

Дати:

·      1798 р. – видання «Енеїди» Івана Котляревського;

·      1828 р. – ліквідація Задунайської Січі;

·      грудень 1825 – січень 1826 рр. – повстання Чернігівського полку;

·      1830–1831 рр. – польське визвольне повстання;

·      1840 р. – перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка;

·      1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

·      Персоналії: Іван Котляревський, Йосип Гладкий, Устим Кармалюк, Микола Гулак, Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш.

  1. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ– в першій половині ХІХ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель. Початок національного відродження. Діяльність «Руської трійці». Альманах «Русалка Дністровая». Західноукраїнські землі в європейській революції 1848–1849 рр. Діяльність Головної Руської Ради (1848–1851 рр.). Досвід парламентаризму.

Основні поняття: «будителі», «революція», «Весна народів».

Дати:

·      1816 р. – створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священиків;

·      1833–1837 рр. – діяльність «Руської трійці»;

·      1837 р. – видання «Русалки Дністрової»;

·      1848 р. – скасування панщини в Галичині, створення Головної Руської Ради, видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька»;

Персоналії: Іван Могильницький, Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький, Олександр Духнович, Іван Лучкай, Лук’ян Кобилиця. 

  1. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Освіта, наука, література, образотворче мистецтво, архітектура. «Історія русів». Галицько-руська матиця. Собор руських вчених.

Основні поняття: «романтизм», «класицизм».

Дати:

·        дати подій: 1805 р. – відкриття університету в м. Харків;

·        1834 р. – відкриття університету в м. Київ;

·        1839 р. – ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережжі

Персоналії: Дмитро Бантиш-Каменський, Ізмаїл Срезневський, Василь Каразін, Петро Гулак-Артемовський, Григорій Квітка-Основ’яненко, Михайло Максимович, Михайло Остроградський.

  1. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Події Кримської війни 1853–1856 рр. на українських землях та поразка Російської імперії. Реформи 1860–1870-х рр. і процеси модернізації в Україні. Українські підприємці. Політика російського царизму щодо України. Розвиток громадівського руху. Журнали «Основа», «Громада», «Київська старина». Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства» (1873–1876 рр.). Братство тарасівців. Національне відродження кримськотатарського народу.

Основні поняття: «Київська козаччина», «земство», «громадівський рух».

Дати:

·      19 лютого 1861 р. – царський маніфест про скасування кріпосного права в Російській імперії;

·      1863 р. – Валуєвський циркуляр;

·      1863–1864 рр. – польське національно-визвольне повстання;

·      1876 р. – Емський указ.

Персоналії: Володимир Антонович, Олександр Кониський, Михайло Драгоманов, Павло Чубинський, Борис Грінченко, Ісмаїл Гаспринський. 

 16.Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Політика австрійського уряду щодо західноукраїнських земель. Діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта». Українські видання: «Правда», «Діло», «Записки Наукового товариства імені Шевченка». Розвиток кооперативного руху. Трудова еміграція. Політизація українського національного руху та утворення перших політичних партій.

Основні поняття: «трудова міграція», «кооперація», «москвофіли», «українофіли», «народовці», «радикали», «партія», «нова ера».

Дати:

·      1868 р. – створення у м. Львів товариства «Просвіта»;

·      1873 р. – створення у м. Львів Літературного товариства імені Тараса Шевченка (від 1892 р. – Наукове товариство імені Тараса Шевченка);

·      1890 р. – створення Русько-української радикальної партії;

·      1899 р. – створення Української національно-демократичної партії та Української соціал-демократичної партії.

Персоналії: Юліан Романчук, Юліан Бачинський, Іван Франко, Олександр Барвінський, Юрій Федькович. 

  1. Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Піднесення української культури. Розвиток освіти, науки, літератури, музичного, образотворчого, театрального мистецтва. Українські підприємці-благодійники. Релігія і церква.

·      Основні поняття: «меценат», «професійний театр», «реалізм», «модернізм».

Дати:

·      дати подій: 1865 р. – відкриття Новоросійського університету;

·      1875 р. – відкриття Чернівецького університету.

·      Персоналії: Ілля Мечников, Іван Пулюй, Агатангел Кримський, Дмитро Яворницький, Леся Українка, Іван Карпенко-Карий, Марко Кропивницький, Микола Садовський, Марія Заньковецька, Михайло Вербицький, Микола Лисенко, Соломія Крушельницька, Микола Пимоненко, Сергій Васильківський, Микола Терещенко, Богдан Ханенко.

  1. Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Утворення монополістичних об’єднань в Україні. Земельна реформа Петра Столипіна та її вплив на Україну. Консолідація української нації. Створення політичних партій Наддніпрянщини. Самостійницька й автономістська течії в національному русі. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах. Діяльність «Просвіти». Посилення російського імперського наступу на Україну в 1907–1914 рр.

·      Основні поняття: «монополія», «хутір», «відруб», «чорносотенець», «страйк», «революція».

Дати:

·      1900 р. – створення Революційної української партії (РУП), першої політичної партії Наддніпрянської України;

·      1908 р. – створення Товариства українських поступовців (ТУП);

·      1905 р. – створення першої в Наддніпрянській Україні «Просвіти».

 

Персоналії: Євген Чикаленко, Ілля Шраг, Микола Міхновський, Вячеслав Липинський.

  1. Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

Зміст історичного матеріалу

Факти:

Становище промисловості та сільського господарства. Радикалізація українського політичного руху. Вплив греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель.

Основні поняття: «загальне виборче право».

Дати:

·      1900 р. – обрання Андрея Шептицького митрополитом греко-католицької церкви; 1907 р. – впровадження в Австро-Угорській імперії загального виборчого права для чоловіків.

Персоналії: Андрей Шептицький, Іван Боберський, Кирило Трильовський.

 

 

 

 

 


 

Рекомендована література для підготовки до іспиту:

  1. Кульчицький С. В. Історія України: Довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів. / С. В. Кульчицький, Ю. А. Мицик, В. С. Власов. К., 2009.
  2. Палій О. Коротка історія України /Олександр Палій. Львів, 2017.
  3. Плохій С. Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності / Пер. з англ. Р. Клочко. Х., 2016.
  4. Полонська-Василенко Н. Історія України: у 2х т / Наталія Полонська-Василенко. К.,2002.
  5. Борисова О., Климов А. Історія української державності: у 2х т. / Ольга Борисова, Анатолій Климов. К., 2018
  6. Федак С. Історія України в датах і подіях. / Сергій Федак. К., 2018.
  7. Харькова Н. Історія України. Повний курс у 49 таблицях. Опорний конспект / Надія Харькова. К., 2018.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Умови проведення іспиту

Під час проведення вступного іспиту з історії України кожен вступник отримує бланк персонального варіанту із тестовими завданнями з вибором однієї правильної відповіді. Усі варіанти рівноцінні за складністю, охоплюють зміст матеріалу, передбаченого програмою. Загальна кількість завдань кожного варіанту – 30. На виконання роботи відведено 60 хвилин. Кожне завдання має основу та чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважають виконаним, якщо учасник оцінювання вибрав і позначив відповідь у бланку відповідей, який додається до варіанту із завданнями. Відповіді на завдання необхідно охайно, розбірливо записати в окремому бланку відповідей. У ході роботи над завданнями вступнику забороняється користуватися джерелами, технічними пристроями, засобами отримання інформації тощо.

Критерії оцінювання вступного іспиту з історії України

Кожне завдання потребує вибору лише однієї відповіді з чотирьох запропонованих. Відтак завдання вважаємо виконаним правильно лише у разі позначення у бланку відповідей лише однієї літери. Завдання оцінюють у 0 або 1 бал; 1 бал, якщо вказано правильну відповідь (обрано правильну літеру відповіді); 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь (літеру), або вказано більше однієї відповіді (дві, три, або чотири літери одночасно), або відповіді (літери) на завдання не надано. Максимальна кількість правильних відповідей, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання вступного випробування з історії України, – 30 балів. Набрана сума кількості правильних відповідей переводиться за 200-бальною шкалою. Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання тесту, – 200.

Оцінка за шкалою 100-200 б.

Оцінка за шкалою 1-12 б.

Кількість правильних відповідей

200

12

30-29

190

11

28-26

180

10

25-23

170

9

22-20

160

8

19-17

150

7

16-14

140

6

13-11

130

5

10-8

120

4

7-5

110

3 не склав

4

100

2 не склав

3

99

1 не склав

1-2

 

 

 

 

 


 

Зразок тестових завдань

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Полтавський фаховий коледж

Освітньо-професійний ступінь «Фаховий молодший бакалавр» (на основі базової середньої освіти)

Спеціальність 081                        Право                    

 

 Варіант № 11

вступного випробування з історії України

 

Оберіть один із запропонованих варіантів відповіді

 

  1. 1Що сприяло початку великого розселення слов’ян?

 

а) кліматичні зміни;

б) встановлення скіфського панування у Причорноморських степах;

в) гунська навала і Велике переселення народів;

г) поширення залізних знарядь праці.

 

  1. Перша літописна згадка назви «Україна» датується:

 

а) 1187 р.;

б) 1087р.;

в) 1238р.;

г) 1240р.

 

  1. Для боротьби з якою державою звертався за допомогою до Папи Римського Данило Галицький?

 

а) Великим князівством Литовським;

б) Московським царством;

в) Польським королівством;

г) Золотою Ордою.

 

  1. ….
  1. ….

 

Затверджено на засіданні приймальної комісії  (протокол № __ від ______________ р.)

 

 

 

 Голова приймальної комісії       ________________

 

Голова предметної екзаменаційної комісії  _________________

 

 
Top